Сюжетно – рольова Гра в житті дитини

          Батьки і педагоги не завжди помічають того, що в житті дитини немає, або майже немає ігрової діяльності. Тоді, як відсутність гри, зокрема сюжетно – рольової , у дошкільному віці гальмує активний розвиток психічних процесів, новоутворень дошкільного дитинства, зокрема уяви, мислення, норм спілкування.

 

Становлення сюжетно – рольової гри дошкільників відбувається на основі реальної взаємодії між дітьми  у процесі вільної діяльності. Співпраця дітей у сюжетно – рольовій грі характеризується комунікативними діями, які спрямовані на іншу дитину. Дошкільники можуть наполягати, навязувати, підпорядковувати, вказувати, вимагати, ображатися. Але, наштовхуючись на небажання партнера підкорюватися, вони готові змінювати свою комунікативну поведінку - пропонувати, пояснювати, вислуховувати, узгоджувати, переконувати, приймати задум іншої дитини, сприймати емоційний стан партнера по грі.

 

Педагогічний супровід ігрової діяльності

Опосередкований супровід, (непряме керівництво), забезпечує умови для розвитку сюжетно – рольової гри:

1.     Збагачення інтересів та сприяння появі нових зацікавлень, тем, сюжетів, які відображатимуться в ігровій взаємодії дошкільників. (читання, бесіди, перегляд вистав, мультфільмів, передач, їх обговорення, спостереження..)з обовязковим наданням процесу емоційного забарвлення

2. Створення умов (матеріального центру) для прояву їх зростаючих можливостей, підтримування активності. (виготовлення необхідних атрибутів, підбір іграшок, обігрування, обговорення проблемних   можливих  ситуацій, моделювання ситуацій.) Етапи: попередня робота, обговорення можливих ситуацій, моделювання ситуацій, обігрування діалогів.

        Безпосередній супровід,(пряме керівництво), здійснюється під час гри, перед грою, після гри, спрямований на формування комунікативної компетентності, розвиток фантазії.

           Головний метод керівництва – спостереження за грою, який дає можливість вихователю ефективно впливати на розвиток дитячої гри. Деякі ігри варто записувати

( - В що саме грають діти, - Які теми цікавлять найбільше, - Як виникла гра, - Хто ініціатор, - Що заважає дітям довести свій задум до кінця, - Які іграшки використовуються у грі, - Як складаються відносини між дітьми, - Хто виконує головну роль, хто другорядну, - Які конфлікти виникають, як розв'язуються.


Рівні розвитку сюжетно – рольової гри (за Д.Б. Єльконіним)

 

Показник гри

І рівень

ІІ рівень

ІІІ рівень

ІУ рівень

Основний зміст гри

 

сюжет

Дії з певними предметами,  спрямовані на співучасника гри

У діях з певними предметами на перший план висувається відповідність ігрової дії реальній

Виконання ролі та дій, що виходять з них, серед яких починають виділятися дії, що передають характер ставлення  до інших  учасників гри

Виконання дій, пов язаних із ставлен- ням до інших людей

 

 

 

 

Характер ігрової ролі

 

 

ролі,

рольове

мовлення

 

Ролі є фактично але вони не називаються, та визначаються характером дій, а не визначають дію. При рольо- вих розподілах   ф-цій у грі діти не вступають у типові для реаль ного житття  відносини

 

Ролі називають ся. Намічається розподіл функцій. Виконання ролі зводиться до реалізації дій, пов’язаних  із даною роллю

Ролі чітко окреслені та виділені, називають ся до початку гри. З’являється рольове мовлення, звернення до товариша по грі , але іноді проривається звичайні позаігрові відносини

Ролі яскраво виділені та окреслені, названі до початку гри. Рольові функції дітей взаємопов язані. Мовлення носить рольовий характер

Характер ігрових дій

 

дії ігрові

 

Дії одноманітні та складаються  із повторювальних операцій

Логіка та харак- тер дій визнача- ється життєвою послідовністю. Розширюється коло дій та виходить за межі одного якогось типу дій

Логіка та характер дій взначається роллю. Дії найрізноманітніші

Дії чітко , послідов-но відтворюють логіку. Вони найрізноманітіші. Ясно виділені дії, спрямовані до інших персонажів гри.

 

Ставлен-

ня до правил

 

 

 

правила

Логіка дії швидко порушується без протесту з боку дітей

Порушення послідовності дій не приймається фактично , але не опротестовується, неприйняття нічим не мотивується. Правило ще явно не вичленовуєть- ся, але може перемогти в конфлікті

Порушення логіки дії опротестовується посиланням на те, «що так не буває» Вичленовується правило  поведінки, якому діти підкоряють свої дії. Воно не повністю виконується Порушення правил кра ще помічають збоку

Порушення логіки та правил відкидається  не просто посиланням на реальну дійсність, але й вказівкою на раціональність пра вил. Правила яскра во вичленовуються, перемагають  безпосереднє  бажання

 

 

ВИЗНАЧАЄМО РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ

ІГРОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДИТИНИ

 

       Найвищою формою дитячої гри є сюжетно – рольова групова гра, яка потребує планування, узгодженості  дій, розвитку взаємин як у сюжетно – ігровому, так і в реальному планах. До такої гри діти вдаються у випадку, якщо:

·        у ранньому віці в них сформувалося ігрове ставлення до предметів, їх поліфункціонального використання,

·        якщо діти засвоїли «мову гри» - повторення з іграшками дій, які виконують самі чи спостерігають у дорослих у реальному житті, і, що важливо,

·        якщо засвоїли навички спілкування з однолітками, уміння  узгоджувати задум і взаємодіяти.

Тож розвинена сюжетно - рольова гра є показником сформованості ігрової компетенції дитини старшого дошкільного віку

 

ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ.

Рівень творчих ігор дітей є переконливим показником якості всієї педагогічної роботи в дитячому садку.

Показники компетенції дошкільнят в ігровій діяльності відповідно до Базового компоненту:

·        складність сюжету, його чіткість, наближеність до реального життя, перспективність, логічна завершеність;

·        визначеність ролей, їх узгодженість, типізація та індивідуалізація їх основних характеристик;

·        адекватність ігрових  дій;

·        чітке визначення правил гри, дотримання їх дитиною, збалансоване спілкування з товаришами, оптимістичний настрій